Собор на честь св. блгв. князя Олександра Невського був збудований 1891-1897 рр. у т.зв. “Новому Місті” (“Новому Плані“) – районі, відокремленому від “Старого Міста” рікою Смотричем. Приводом для спорудження храму був ювілей 100-річчя приєднання Поділля до Російської імперії (1793-1893), що сприймалося тоді як повернення регіону під урядування православної держави: адже, у XII-XIII ст. Поділля входило до складу православної Давньоруської держави, у XIV-XVI ст. – Литви, у 1-й пол. та сер. XVII ст. – католицької польсько-литовської Речі Посполитої, наприкінці XVII ст. – ісламської Османської імперії (Туреччини), у XVIII ст. – знов Речі Посполитої. Присвячення собору пам’яті св. Олександра Невського пов’язане із тим, що ім’я цього святого носив російський імператор Олександр ІІІ, за правління якого було відзначено згадуваний ювілей. Споруду виконано у т.зв. “квазівізантійському стилі”, розповсюдженому на зламі XIX-XX ст. в межах імперії та подекуди в інших країнах (наприклад, у поідбному стилі збудовано одноіменний собор у м. Софії в Болгарії). У 1930-х рр. храм був знищений, але на поч. XXІ ст. його відновлено.